1. Словник української мови у 20 томах

обуванка

ОБУ́ВАНКА, и, ж.

1. розм. Те саме, що взуття́.

Що випроваджувало з Березняків головину доньку Катерину? Може, старий батько зобиджав її вдяганкою та обуванкою чи дорікав шматком хліба? (І. Волошин).

2. діал. Мотузок або ремінець, яким прив'язують до ніг постоли, личаки і т. ін.; волока.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обуванка — обу́ванка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. обуванка — -и, ж. 1》 розм., рідко. Те саме, що взуття. 2》 діал.Мотузок або ремінець, яким прив'язують до ніг постоли, личаки і т. ін.; волока. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обуванка — ОБУ́ВАНКА, и, ж. 1. розм., рідко. Те саме, що взуття́. Що випроваджувало з Березняків головину доньку Катерину? Може, старий батько зобиджав її вдяганкою та обуванкою чи дорікав шматком хліба? (Вол., Місячне срібло, 1961, 179). 2. діал. Словник української мови в 11 томах