1. Словник української мови у 20 томах

обув'я

ОБУ́В'Я, я, с., збірн., розм., заст.

Взуття.

У канцелярії .. роздавали бідним дітям .. обув'я (С. Ковалів);

На третього школяра не вистачило обув'я, і він сунув босі ноги в калоші Павлова (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обув'я — обу́в'я іменник середнього роду взуття арх., збірн. Орфографічний словник української мови
  2. обув'я — -я, с., діал. Те саме, що взуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обув'я — Обув'я, -в'я с. Обувь. Не достоєн я розв'язати ремінь обув'я його. Св. М. І. 7. Словник української мови Грінченка