обув'я

обу́в'я

іменник середнього роду

взуття

арх., збірн.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обув'я — -я, с., діал. Те саме, що взуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обув'я — ОБУ́В'Я, я, с., збірн., розм., заст. Взуття. У канцелярії .. роздавали бідним дітям .. обув'я (С. Ковалів); На третього школяра не вистачило обув'я, і він сунув босі ноги в калоші Павлова (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  3. обув'я — Обув'я, -в'я с. Обувь. Не достоєн я розв'язати ремінь обув'я його. Св. М. І. 7. Словник української мови Грінченка