обув'я
обу́в'я
іменник середнього роду
взуття
арх., збірн.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обув'я — -я, с., діал. Те саме, що взуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обув'я — ОБУ́В'Я, я, с., збірн., розм., заст. Взуття. У канцелярії .. роздавали бідним дітям .. обув'я (С. Ковалів); На третього школяра не вистачило обув'я, і він сунув босі ноги в калоші Павлова (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
- обув'я — Обув'я, -в'я с. Обувь. Не достоєн я розв'язати ремінь обув'я його. Св. М. І. 7. Словник української мови Грінченка