обув'я
Обув'я, -в'я
с. Обувь. Не достоєн я розв'язати ремінь обув'я його. Св. М. І. 7.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обув'я — обу́в'я іменник середнього роду взуття арх., збірн. Орфографічний словник української мови
- обув'я — -я, с., діал. Те саме, що взуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обув'я — ОБУ́В'Я, я, с., збірн., розм., заст. Взуття. У канцелярії .. роздавали бідним дітям .. обув'я (С. Ковалів); На третього школяра не вистачило обув'я, і він сунув босі ноги в калоші Павлова (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах