обув'я

Обув'я, -в'я

с. Обувь. Не достоєн я розв'язати ремінь обув'я його. Св. М. І. 7.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обув'я — обу́в'я іменник середнього роду взуття арх., збірн. Орфографічний словник української мови
  2. обув'я — -я, с., діал. Те саме, що взуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обув'я — ОБУ́В'Я, я, с., збірн., розм., заст. Взуття. У канцелярії .. роздавали бідним дітям .. обув'я (С. Ковалів); На третього школяра не вистачило обув'я, і він сунув босі ноги в калоші Павлова (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах