1. Словник української мови Грінченка

обуваннячко

Обува́ння, -ня

с. Надѣваніе обуви, обуваніе. Чого ти, наймитку, так рано встаєш? — Та я то обуванням, то одяганням надолужу. Ном. № 10851. ум. обуваннячко.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обуваннячко — обува́ннячко іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. обуваннячко — ОБУВА́ННЯЧКО, а, с., розм. Пестл. до обува́ння. – Чого ти, наймитку, так рано встаєш? – Та я то обуваннячком, то одяганнячком надолужу (Номис). Словник української мови у 20 томах
  3. обуваннячко — ОБУВА́ННЯЧКО, а, с., розм., рідко. Пестл. до обува́ння. — Чого ти, наймитку, так рано встаєш? — Та я то обуваннячком, то одяганнячком надолужу (Номис, 1864, № 10851). Словник української мови в 11 томах