1. Орфографічний словник української мови

обуваннячко

обува́ннячко

іменник середнього роду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обуваннячко — ОБУВА́ННЯЧКО, а, с., розм. Пестл. до обува́ння. – Чого ти, наймитку, так рано встаєш? – Та я то обуваннячком, то одяганнячком надолужу (Номис). Словник української мови у 20 томах
  2. обуваннячко — ОБУВА́ННЯЧКО, а, с., розм., рідко. Пестл. до обува́ння. — Чого ти, наймитку, так рано встаєш? — Та я то обуваннячком, то одяганнячком надолужу (Номис, 1864, № 10851). Словник української мови в 11 томах
  3. обуваннячко — Обува́ння, -ня с. Надѣваніе обуви, обуваніе. Чого ти, наймитку, так рано встаєш? — Та я то обуванням, то одяганням надолужу. Ном. № 10851. ум. обуваннячко. Словник української мови Грінченка