1. Словник української мови в 11 томах

обуваннячко

ОБУВА́ННЯЧКО, а, с., розм., рідко. Пестл. до обува́ння.

— Чого ти, наймитку, так рано встаєш? — Та я то обуваннячком, то одяганнячком надолужу (Номис, 1864, № 10851).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обуваннячко — обува́ннячко іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. обуваннячко — ОБУВА́ННЯЧКО, а, с., розм. Пестл. до обува́ння. – Чого ти, наймитку, так рано встаєш? – Та я то обуваннячком, то одяганнячком надолужу (Номис). Словник української мови у 20 томах
  3. обуваннячко — Обува́ння, -ня с. Надѣваніе обуви, обуваніе. Чого ти, наймитку, так рано встаєш? — Та я то обуванням, то одяганням надолужу. Ном. № 10851. ум. обуваннячко. Словник української мови Грінченка