обтісувати
Обтісувати, -сую, -єш
сов. в. обтеса́ти, -шу́, -шеш, гл. Обтесывать, обтесать.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обтісувати — обті́сувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обтісувати — див. рубати Словник синонімів Вусика
- обтісувати — [оубт’ісуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
- обтісувати — -ую, -уєш, недок., обтесати, -ешу, -ешеш, док., перех. 1》 Обробляти дерево сокирою, знімаючи верхній шар, рівняючи кругом, по всій поверхні. 2》 Оббивати молотком, киркою і т. ін. краї каменя, надаючи йому потрібної форми; обробляти камінь тесанням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обтісувати — ОБТІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТЕСА́ТИ, ешу́, е́шеш, док. 1. що. Обробляти дерево сокирою, знімаючи верхній шар, рівняючи кругом, по всій поверхні. Від зорі до зорі стукотіли сокири, рубаючи та обтісуючи сухе смолисте дерево (З. Словник української мови у 20 томах
- обтісувати — I. ВИХО́ВУВАТИ кого (виробляти в когось певні риси характеру, прищеплювати комусь певні знання тощо; навчати когось правил культурної поведінки), ВИРО́ЩУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ФОРМУВА́ТИ, ВИКОЛИ́СУВАТИ, ВИКОЛИ́ХУВАТИ, ЛІПИ́ТИ розм., ВИЛІ́ПЛЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- обтісувати — ОБТІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТЕСА́ТИ, ешу́, е́шеш, док., перех. 1. Обробляти дерево сокирою, знімаючи верхній шар, рівняючи кругом, по всій поверхні. Словник української мови в 11 томах