обтісувати

ОБТІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТЕСА́ТИ, ешу́, е́шеш, док.

1. що. Обробляти дерево сокирою, знімаючи верхній шар, рівняючи кругом, по всій поверхні.

Від зорі до зорі стукотіли сокири, рубаючи та обтісуючи сухе смолисте дерево (З. Тулуб);

Пішов [Яким] до колешні, вишукав добру кривульку, обтесав і заправив істик (Н. Кобринська);

Двадцять дерев він зрубав, обчистив сокирою віття, Гладко усе обтесавши, бруси по шнуру обрівняв він (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).

2. що. Оббивати молотком, киркою і т. ін. краї каменя, надаючи йому потрібної форми; обробляти камінь тесанням.

Кути важких щербатих брил обтісують долота для цоколів, колон (М. Рудь);

За короткий час вони обтесали і відполірували перші сотні квадратних метрів .. граніту (з газ.);

* Образно. Школа, товариство, в котре відтак увійшов Готліб, обтесали .. його дику вдачу, але не змінили її (І. Франко).

3. кого, перен., розм. Прищеплювати навички культурної поведінки, навчати поводити себе і т. ін.; виховувати.

До того, щоб обтесати себе, як пораяли товариші-гімназисти, – читав [Гриць] книжки (Панас Мирний);

З часом .. удалось матері його троха обтесати і освоїти.., але зробити з нього панича на взір Едмунда мати таки не здужала (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me