обудження

ОБУ́ДЖЕННЯ, я, с., заст.

Дія за знач. обуди́ти і стан за знач. обуди́тися.

Я чулася .. такою осиротілою, що була би найрадше поклалася з помершою [померлою] разом у домовину, щоб заснути тим вічним тихим сном, котрий не має ні мрій, ні обудження (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. обудження — обу́дження іменник середнього роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. обудження — -я, с., заст. Дія за знач. обудитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обудження — ОБУ́ДЖЕННЯ, я, с., заст. Дія за знач. обуди́тися. Я чулася.. такою осиротілою, що була би найрадше поклалася з помершою разом у домовину, щоб заснути тим вічним тихим сном, котрий не має ні мрій, ні обудження (Коб., І, 1956, 302).  Словник української мови в 11 томах