Значення в інших словниках
-
обудження —
обу́дження іменник середнього роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
обудження —
ОБУ́ДЖЕННЯ, я, с., заст. Дія за знач. обуди́ти і стан за знач. обуди́тися. Я чулася .. такою осиротілою, що була би найрадше поклалася з помершою [померлою] разом у домовину, щоб заснути тим вічним тихим сном, котрий не має ні мрій, ні обудження (О. Кобилянська).
Словник української мови у 20 томах
-
обудження —
ОБУ́ДЖЕННЯ, я, с., заст. Дія за знач. обуди́тися. Я чулася.. такою осиротілою, що була би найрадше поклалася з помершою разом у домовину, щоб заснути тим вічним тихим сном, котрий не має ні мрій, ні обудження (Коб., І, 1956, 302).
Словник української мови в 11 томах