обути

ОБУ́ТИ див. обува́ти.

Значення в інших словниках

1. обути — обу́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обути — див. обувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обути — оЗу́ти (взу́ти, обу́ти і т. ін.) в постоли́ (в ла́пті) кого, заст., зневажл. Довести когось до злиднів, залишити без майна, позбавити багатства; розорити. — Народ зголоднів, а ніхто не подбає, їсти ніхто не дасть.. — Один розкошує, а другий..  Фразеологічний словник української мови
4. обути — Обу́ти, обу́ю, обу́єш що; обу́тися, обу́юся, обу́єшся в що  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. обути — ОБУ́ТИ див. обува́ти.  Словник української мови в 11 томах
6. обути — Обути, -ся см. обувати, -ся.  Словник української мови Грінченка