обхищений

ОБХИ́ЩЕНИЙ, а, е, діал.

Дієпр. пас. до обхисти́ти.

У мене двір нічим не обхищений (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. обхищений — -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до обхистити.  Великий тлумачний словник сучасної мови