обхитрувати

ОБХИТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що, розм.

Хитрощами одурити кого-небудь; перехитрити.

Долю, як і нещадність влади, не оминеш, не обхитруєш (Василь Шевчук);

Я сумнівався, чи зверхник із Служби Безпеки достатньо повно уявляв собі ворога, котрий його обхитрував (Р. Федорів).

Значення в інших словниках

1. обхитрувати — обхитрува́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. обхитрувати — -ую, -уєш, док., перех., розм. Хитрощами одурити кого-небудь; перехитрити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обхитрувати — ОБХИТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Хитрощами одурити кого-небудь; перехитрити.  Словник української мови в 11 томах