Великий тлумачний словник сучасної мови

обхитрувати

обхитрува́ти

-ую, -уєш, док., перех., розм.

Хитрощами одурити кого-небудь; перехитрити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. обхитрувати — обхитрува́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. обхитрувати — ОБХИТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що, розм. Хитрощами одурити кого-небудь; перехитрити. Долю, як і нещадність влади, не оминеш, не обхитруєш (Василь Шевчук); Я сумнівався, чи зверхник із Служби Безпеки достатньо повно уявляв собі ворога, котрий його обхитрував (Р. Федорів).  Словник української мови у 20 томах
  3. обхитрувати — ОБХИТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Хитрощами одурити кого-небудь; перехитрити.  Словник української мови в 11 томах