обходити
ОБХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ОБІЙТИ́, обійду́, обі́йдеш, док.
1. кого, що, навколо чого. Іти, рухатися навколо кого-, чого-небудь.
Обходила [Ївга] круг тих хором; де бачила, що йдуть .. пани, усе на них приглядувалась (Г. Квітка-Основ'яненко);
Ми обійшли кругом верх Шевченкової гори (І. Нечуй-Левицький);
Поїзд оминув головну станцію Запоріжжя і .. подався ліворуч, щоб обійти навколо міста (Олесь Досвітній).
2. кого, що і без прям. дод., військ. Заходити в тил або фланги противника, певного об'єкта, щоб оточити його.
Маневр той показував ясно, що монголи хотіли зі всіх боків обійти й окружити дім відразу (І. Франко);
Четверо [вершників] стали обережно обходити оксенівців, не роблячи жодного пострілу (Григорій Тютюнник);
Мовчазний [партизан], похмурий, у бурю, в негоди Знаходив стежки по прикметах в імлі. – Гей, хлопці, слідкуйте! Он ворог обходить (М. Стельмах);
Розвідка донесла, що Наполеон правим крилом обходить лівий фланг російської армії (П. Кочура).
3. кого, що і без прям. дод. У різних напрямках проходити який-небудь простір, відвідуючи багато місць (з метою ознайомлення, перевірки і т. ін.).
Ніколи вже було нікому і носа на вулицю виткнути, і хоч усе село обійти, так не зустрінеш нікого... (Г. Квітка-Основ'яненко);
Що день божий обходила Село. Помагала [княжна] Усякому (Т. Шевченко);
Обходячи вранці свій табір, генерал Шрейбер натрапив на Шевченка (З. Тулуб);
Усі свої чотири десятини, розкидані у п'яти руках, обійшла [Докія] до смеркання (М. Стельмах);
// Переходити від однієї людини до іншої, приділяючи увагу кожній.
Демко знай з чарками обходить усіх, веселенький, усміхається (Г. Квітка-Основ'яненко);
[Прісцілла:] Боже, Боже правий, рятуй свою громаду! То ж єпископ найдальше мешкає... Се ж треба двічі всіх обійти (Леся Українка);
Слуги виносять таці з кубками і, почавши з Воєводи, обходять всіх гостей (І. Кочерга);
// Передаватися з рук в руки, від одного до другого (про предмети).
В світлиці тим часом обходила рядова [чарка], розв'язувала й без того смілі язики (Панас Мирний);
Кухоль з горілкою обходив натовп і щиро світив денцем до сонця (П. Панч);
Черевички обійшли по руках мало не все бомбосховище, і матрос настояв, щоб Юльця їх взула при ньому й потанцювала (В. Кучер);
// перен. Поширюючись, ставати відомим усім, багатьом (про чутку, звістку і т. ін.).
Звісно, може і брехали люди, – чутка-утка поки обійде цілий край – десять раз вилиняє, переміниться (Панас Мирний);
Сумна звістка обходила село, стукала тремтячими пальцями у вікна, викликала .. селян на занесені снігом вулички (І. Микитенко).
4. кого, що. Проходити стороною, обминаючи кого-, що-небудь; обминати.
З того часу ставок чистий Заріс осокою; Не купаються дівчата, Обходять горою (Т. Шевченко);
Наскочила [Соломія] на чимале довгасте озерце .. Вона мусила вернутись трохи назад, щоб обійти перешкоду (М. Коцюбинський);
Ішли здебільшого вночі, обходячи міста і села, щоб не натрапити часом на військові патрулі (І. Цюпа);
* Образно. Здалеку здавалося, що війна обійшла зелений, багатий садами Заболотів (Д. Бедзик);
// кого, перен. Обминати, намагатися не турбувати кого-небудь.
Ті, що потерпіли сьогодні, .. мовчали..; їх обережно обходили і болючих питань не задавали (Г. Хоткевич);
// кого, що, перен. Уникати, цуратися кого-, чого-небудь.
На те він і Гордий, щоб не напрошуватися на увагу людей, коли вони почали його обходити (М. Руденко);
Василя ніби хтось підмінив. Він обходив закусочні, з роботи приходив додому вчасно (М. Томчаній);
Уляну хлопці обходять. Чужою ще вважається і ще, на їхню думку, занадто горда (В. Логвиненко).
5. кого, що, перен. Нехтувати ким-, чим-небудь; не враховувати, не брати до уваги.
Доля дала йому до рук такий “життєвий матеріал”, що він, як справжній художник, не міг обійти його і не відтворити (В. Козаченко);
– Просимо зайти прочитати листа .. Треба ж нам перевірити, чия тут правда. Листи трудящих обходити не можна (Я. Гримайло);
// Позбавляти чого-небудь порівняно з іншими.
Сергій же як молодий господар, в обов'язок якого входило турбуватися за своїх гостей, не обійшов своєю увагою і Кузя (Григорій Тютюнник);
// Кривдити, не даючи чого-небудь, залишаючи без чогось.
Він знав, що на стойбище привезли спирт .. Отже, боявся, щоб не обійшли його при дільбі (В. Гжицький);
// Залишати без підвищення по службі, нагороди і т. ін.
– Ви завжди скаржитесь, що вас обходять. А скільки у вас засіяно буряків? Шоста частина!.. (М. Руденко).
6. тільки док., кого, що, перен., розм. Те саме, що обду́рювати 1, 2.
Обійшли, одурили вороги суд, посміялися з суддів, та не одурили Микити (Л. Яновська);
Остапчук гадав, звісно, що Василя, “мужика необразованого”, легко обійти на суді буде можна (А. Тесленко).
7. тільки недок., кого. Цікавити, турбувати кого-небудь; стосуватися когось.
Як тепер Ваше здоров'я, любий Добродію? Ви нічого не пишете про те, а воно мене обходить (М. Коцюбинський);
– Най тебе тепер ніщо не обходить, ти лиш собі дбай за громадою (Л. Мартович);
Ми поклали з дружиною, що нас зовсім не обходять тих двоє подорожніх, що оселилися нагорі... (Олесь Досвітній).
8. тільки недок., кого, що, розм., рідко. Доглядати за ким-, чим-небудь, турбуватися про когось.
– Петре! Їй, Петре! – перепинив Іван .. – А де ж ти був дотепер? Забув ти, як спав бувало по багацьких половниках і обходив панську худобу? (Мирослав Ірчан);
Теперечки у неї одна задача: моїх хлопців обходити і за собою дивитися (В. Логвиненко);
Обходити господарство.
9. тільки недок., що, зах. Святкувати.
Не маючи родини, Калинович навіть свят руських не обходив (І. Франко);
Хочу .. вас запитати: чи співають у Болгарії колядки і чи похожі вони на українські? Як там люди обходять Різдво? (Леся Українка);
З новин занотую то, що молодіж .. в наступаючім [наступному] році гадає величаво обходити 25 ювілей літературної діяльності Франка (В. Стефаник).
◇ Обмина́ти (обхо́дити, оббіга́ти і т. ін.) / обмину́ти (обійти́, оббі́гти і т. ін.) деся́тою доро́гою (ву́лицею) див. обмина́ти¹;
(1) Обхо́дити (обділя́ти) / обійти́ (обділи́ти) [своє́ю] ла́скою кого – ставитися неприхильно, недоброзичливо, з суворістю і т. ін. до кого-небудь.
Пораднице наша! Зглянься на нас, горопашних, не обійди нас своєю ласкою (Панас Мирний);
Ми певні, що Ваша завжди прихильна до слави рідного краю душа не обділе [не обділить] нас своєю ласкою (Панас Мирний);
(2) Обхо́дити / обійти́ зако́н – робити що-небудь, уникаючи виконання певного закону, формально не порушуючи його.
– Хіба не звісно, чиї хлопці? І віддати прямо їх батькам. Так куди! Трохи не бив. Закон, каже, обходити?.. Як на батька кричить (Панас Мирний);
– Вони [пани] знають один закон, а я знаю десять способів, щоб обійти той закон (І. Франко);
(3) Обхо́дити / обійти́ мовча́нням кого, що – не згадувати, не говорити, не писати і т. ін. про кого-, що-небудь.
Журнал [“Літературно-науковий вісник”] обходив мовчанням російських декадентів і популяризував реалістів кінця ХІХ – початку ХХ ст. (із журн.);
(4) Обхо́дити (обмина́ти) / обійти́ (обмину́ти) стороно́ю кого, що:
а) залишати кого-, що-небудь поза увагою; не зачіпати когось, чогось.
Художник слова бачить зародки нового і допомагає його розвитку, але він не обходить стороною і залишки старого (А. Малишко);
б) не виявлятися, не відчуватися.
Велика й щедра любов давно обійшла його стороною (О. Сизоненко);
Дітей Миронових любитиме [Христя], як його самого, материнські почуття не сьогодні, то завтра народяться, не обминуть стороною (Є. Гуцало).
ОБХОДИ́ТИ, ходжу́, хо́диш, док., кого, що.
Побувати скрізь, у багатьох місцях.
[Олена:] Яку чудну іграшку видумав Андрій: заховався, а ти його й шукай! Усі закуточки обходила... Нема!.. (М. Кропивницький);
Обходили [члени комісії] геть чисто все: повний скрізь лад, повний порядок... (Остап Вишня);
– Світ обходив, а місця собі не знайшов, та й повернувся в свої краї-гори (С. Чорнобривець);
– Обходи однокласників, спитай, чи не з'являвся Мишко у кого учора ввечері, чи не кликав кого на річку (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)