обходити

ОБХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ОБІЙТИ́, обійду́, обі́йдеш, док.

1. кого, що, навколо чого. Іти, рухатися навколо кого-, чого-небудь.

Обходила [Ївга] круг тих хором; де бачила, що йдуть .. пани, усе на них приглядувалась (Г. Квітка-Основ'яненко);

Ми обійшли кругом верх Шевченкової гори (І. Нечуй-Левицький);

Поїзд оминув головну станцію Запоріжжя і .. подався ліворуч, щоб обійти навколо міста (Олесь Досвітній).

2. кого, що і без прям. дод., військ. Заходити в тил або фланги противника, певного об'єкта, щоб оточити його.

Маневр той показував ясно, що монголи хотіли зі всіх боків обійти й окружити дім відразу (І. Франко);

Четверо [вершників] стали обережно обходити оксенівців, не роблячи жодного пострілу (Григорій Тютюнник);

Мовчазний [партизан], похмурий, у бурю, в негоди Знаходив стежки по прикметах в імлі. – Гей, хлопці, слідкуйте! Он ворог обходить (М. Стельмах);

Розвідка донесла, що Наполеон правим крилом обходить лівий фланг російської армії (П. Кочура).

3. кого, що і без прям. дод. У різних напрямках проходити який-небудь простір, відвідуючи багато місць (з метою ознайомлення, перевірки і т. ін.).

Ніколи вже було нікому і носа на вулицю виткнути, і хоч усе село обійти, так не зустрінеш нікого... (Г. Квітка-Основ'яненко);

Що день божий обходила Село. Помагала [княжна] Усякому (Т. Шевченко);

Обходячи вранці свій табір, генерал Шрейбер натрапив на Шевченка (З. Тулуб);

Усі свої чотири десятини, розкидані у п'яти руках, обійшла [Докія] до смеркання (М. Стельмах);

// Переходити від однієї людини до іншої, приділяючи увагу кожній.

Демко знай з чарками обходить усіх, веселенький, усміхається (Г. Квітка-Основ'яненко);

[Прісцілла:] Боже, Боже правий, рятуй свою громаду! То ж єпископ найдальше мешкає... Се ж треба двічі всіх обійти (Леся Українка);

Слуги виносять таці з кубками і, почавши з Воєводи, обходять всіх гостей (І. Кочерга);

// Передаватися з рук в руки, від одного до другого (про предмети).

В світлиці тим часом обходила рядова [чарка], розв'язувала й без того смілі язики (Панас Мирний);

Кухоль з горілкою обходив натовп і щиро світив денцем до сонця (П. Панч);

Черевички обійшли по руках мало не все бомбосховище, і матрос настояв, щоб Юльця їх взула при ньому й потанцювала (В. Кучер);

// перен. Поширюючись, ставати відомим усім, багатьом (про чутку, звістку і т. ін.).

Звісно, може і брехали люди, – чутка-утка поки обійде цілий край – десять раз вилиняє, переміниться (Панас Мирний);

Сумна звістка обходила село, стукала тремтячими пальцями у вікна, викликала .. селян на занесені снігом вулички (І. Микитенко).

4. кого, що. Проходити стороною, обминаючи кого-, що-небудь; обминати.

З того часу ставок чистий Заріс осокою; Не купаються дівчата, Обходять горою (Т. Шевченко);

Наскочила [Соломія] на чимале довгасте озерце .. Вона мусила вернутись трохи назад, щоб обійти перешкоду (М. Коцюбинський);

Ішли здебільшого вночі, обходячи міста і села, щоб не натрапити часом на військові патрулі (І. Цюпа);

* Образно. Здалеку здавалося, що війна обійшла зелений, багатий садами Заболотів (Д. Бедзик);

// кого, перен. Обминати, намагатися не турбувати кого-небудь.

Ті, що потерпіли сьогодні, .. мовчали..; їх обережно обходили і болючих питань не задавали (Г. Хоткевич);

// кого, що, перен. Уникати, цуратися кого-, чого-небудь.

На те він і Гордий, щоб не напрошуватися на увагу людей, коли вони почали його обходити (М. Руденко);

Василя ніби хтось підмінив. Він обходив закусочні, з роботи приходив додому вчасно (М. Томчаній);

Уляну хлопці обходять. Чужою ще вважається і ще, на їхню думку, занадто горда (В. Логвиненко).

5. кого, що, перен. Нехтувати ким-, чим-небудь; не враховувати, не брати до уваги.

Доля дала йому до рук такий “життєвий матеріал”, що він, як справжній художник, не міг обійти його і не відтворити (В. Козаченко);

– Просимо зайти прочитати листа .. Треба ж нам перевірити, чия тут правда. Листи трудящих обходити не можна (Я. Гримайло);

// Позбавляти чого-небудь порівняно з іншими.

Сергій же як молодий господар, в обов'язок якого входило турбуватися за своїх гостей, не обійшов своєю увагою і Кузя (Григорій Тютюнник);

// Кривдити, не даючи чого-небудь, залишаючи без чогось.

Він знав, що на стойбище привезли спирт .. Отже, боявся, щоб не обійшли його при дільбі (В. Гжицький);

// Залишати без підвищення по службі, нагороди і т. ін.

– Ви завжди скаржитесь, що вас обходять. А скільки у вас засіяно буряків? Шоста частина!.. (М. Руденко).

6. тільки док., кого, що, перен., розм. Те саме, що обду́рювати 1, 2.

Обійшли, одурили вороги суд, посміялися з суддів, та не одурили Микити (Л. Яновська);

Остапчук гадав, звісно, що Василя, “мужика необразованого”, легко обійти на суді буде можна (А. Тесленко).

7. тільки недок., кого. Цікавити, турбувати кого-небудь; стосуватися когось.

Як тепер Ваше здоров'я, любий Добродію? Ви нічого не пишете про те, а воно мене обходить (М. Коцюбинський);

– Най тебе тепер ніщо не обходить, ти лиш собі дбай за громадою (Л. Мартович);

Ми поклали з дружиною, що нас зовсім не обходять тих двоє подорожніх, що оселилися нагорі... (Олесь Досвітній).

8. тільки недок., кого, що, розм., рідко. Доглядати за ким-, чим-небудь, турбуватися про когось.

– Петре! Їй, Петре! – перепинив Іван .. – А де ж ти був дотепер? Забув ти, як спав бувало по багацьких половниках і обходив панську худобу? (Мирослав Ірчан);

Теперечки у неї одна задача: моїх хлопців обходити і за собою дивитися (В. Логвиненко);

Обходити господарство.

9. тільки недок., що, зах. Святкувати.

Не маючи родини, Калинович навіть свят руських не обходив (І. Франко);

Хочу .. вас запитати: чи співають у Болгарії колядки і чи похожі вони на українські? Як там люди обходять Різдво? (Леся Українка);

З новин занотую то, що молодіж .. в наступаючім [наступному] році гадає величаво обходити 25 ювілей літературної діяльності Франка (В. Стефаник).

◇ Обмина́ти (обхо́дити, оббіга́ти і т. ін.) / обмину́ти (обійти́, оббі́гти і т. ін.) деся́тою доро́гою (ву́лицею) див. обмина́ти¹;

(1) Обхо́дити (обділя́ти) / обійти́ (обділи́ти) [своє́ю] ла́скою кого – ставитися неприхильно, недоброзичливо, з суворістю і т. ін. до кого-небудь.

Пораднице наша! Зглянься на нас, горопашних, не обійди нас своєю ласкою (Панас Мирний);

Ми певні, що Ваша завжди прихильна до слави рідного краю душа не обділе [не обділить] нас своєю ласкою (Панас Мирний);

(2) Обхо́дити / обійти́ зако́н – робити що-небудь, уникаючи виконання певного закону, формально не порушуючи його.

– Хіба не звісно, чиї хлопці? І віддати прямо їх батькам. Так куди! Трохи не бив. Закон, каже, обходити?.. Як на батька кричить (Панас Мирний);

– Вони [пани] знають один закон, а я знаю десять способів, щоб обійти той закон (І. Франко);

(3) Обхо́дити / обійти́ мовча́нням кого, що – не згадувати, не говорити, не писати і т. ін. про кого-, що-небудь.

Журнал [“Літературно-науковий вісник”] обходив мовчанням російських декадентів і популяризував реалістів кінця ХІХ – початку ХХ ст. (із журн.);

(4) Обхо́дити (обмина́ти) / обійти́ (обмину́ти) стороно́ю кого, що:

а) залишати кого-, що-небудь поза увагою; не зачіпати когось, чогось.

Художник слова бачить зародки нового і допомагає його розвитку, але він не обходить стороною і залишки старого (А. Малишко);

б) не виявлятися, не відчуватися.

Велика й щедра любов давно обійшла його стороною (О. Сизоненко);

Дітей Миронових любитиме [Христя], як його самого, материнські почуття не сьогодні, то завтра народяться, не обминуть стороною (Є. Гуцало).

ОБХОДИ́ТИ, ходжу́, хо́диш, док., кого, що.

Побувати скрізь, у багатьох місцях.

[Олена:] Яку чудну іграшку видумав Андрій: заховався, а ти його й шукай! Усі закуточки обходила... Нема!.. (М. Кропивницький);

Обходили [члени комісії] геть чисто все: повний скрізь лад, повний порядок... (Остап Вишня);

– Світ обходив, а місця собі не знайшов, та й повернувся в свої краї-гори (С. Чорнобривець);

– Обходи однокласників, спитай, чи не з'являвся Мишко у кого учора ввечері, чи не кликав кого на річку (із журн.).