обходити

ОБХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ОБІЙТИ́, обійду́, обі́йдеш, док.

1. перех. і неперех. Іти, рухатися навколо кого-, чого-небудь.

Обходила [Ївга] круг тих хором; де бачила, що йдуть.. пани, усе на них приглядувалась (Кв.-Осн., II, 1956, 284);

Ми обійшли кругом верх Шевченкової гори (Н.-Лев., II, 1956, 386);

Поїзд оминув головну станцію Запоріжжя і.. подався ліворуч, щоб обійти навколо міста (Досв., Вибр., 1959, 398).

2. перех., військ. Заходити в тил або фланги противника, щоб оточити його.

Четверо [вершників] стали обережно обходити оксенівців, не роблячи жодного пострілу (Тют., Вир, 1964, 530);

Маневр той показував ясно, що монголи хотіли зі всіх боків обійти й окружити дім відразу (Фр., VI, 1951, 78);

— Не можна допустити, щоб петлюрівці й гетьманці з’єдналися в Києві в один кулак. Тому нам треба їх негайно догнати, обійти і розгромити частинами (Довж., І, 1958, 158).

3. перех. і без додатка. У різних напрямках проходити який-небудь простір, відвідуючи багато місць (з метою ознайомлення, перевірки і т. ін.).

Що день божий обходила Село. Помагала [княжна] Усякому (Шевч., II, 1953, 15);

Обходячи вранці свій табір, генерал Шрейбер натрапив на Шевченка (Тулуб, В степу.., 1964, 251);

Ніколи вже було нікому і носа на вулицю виткнути, і хоч усе село обійти, так не зустрінеш нікого… (Кв.-Осн., II, 1956, 228);

Усі свої чотири десятини, розкидані у п’яти руках, обійшла [Докія] до смеркання (Стельмах, II, 1962, 333);

// Проходити від однієї людини до іншої, приділяючи увагу кожній.

Слуги виносять таці з кубками і, почавши з Воєводи, обходять всіх гостей (Коч., П’єси, 1951, 180);

Демко знай з чарками обходить усіх, веселенький, усміхається (Кв.-Осн., II, 1956, 484);

[Прісцілла:] Боже, боже правий, рятуй свою громаду! То ж єпископ найдальше мешкає… Се ж треба двічі всіх обійти (Л. Укр., II, 1951, 389);

// Переходити, передаватися з рук в руки, від одного до другого (про предмети).

В світлиці тим часом обходила рядова [чарка], розв’язувала й без того смілі язики (Мирний, І, 1949, 409);

Кухоль з горілкою обходив натовп і щиро світив денцем до сонця (Панч, Гомон. Україна, 1954, 97);

Черевички обійшли по руках мало не все бомбосховище, і матрос настояв, щоб Юльця їх взула при ньому й потанцювала (Кучер, Голод, 1961, 98);

// перен. Поширюючись, ставати відомим усім, багатьом (про чутку, звістку і т. ін.)

І гордиться вона немало: Хай обходить Заріччя звістка, Що у кузні метал кувала Коваля молода невістка (Забашта, Нові береги, 1950, 58);

Звісно, може і брехали люди, — чутка-утка поки обійде цілий край — десять раз вилиняє, переміниться (Мирний, І, 1954, 185).

4. перех. Проходити стороною, обминаючи кого-, що-небудь; обминати.

З того часу ставок чистий Заріс осокою; Не купаються дівчата, Обходять горою (Шевч., І, 1951, 168);

Ішли здебільшого вночі, обходячи міста і села, щоб не натрапити часом на військові патрулі (Цюпа, Назустріч.., 1958, 138);

Наскочила [Соломія] на чимале довгасте озерце.. Вона мусила вернутись трохи назад, щоб обійти перешкоду (Коцюб., І, 1955, 361);

// перен. Обминати, не зачіпаючи кого-, що-небудь.

Ті, що потерпіли сьогодні, ..мовчали..; їх обережно обходили і болючих питань не задавали (Хотк., II, 1966, 415);

Здалеку здавалося, що війна обійшла зелений, багатий садами Заболотів (Д. Бедзик, Плем’я.., 1958, 77);

// перен. Уникати, цуратися кого-, чого-небудь.

На те він і Гордий, щоб не напрошуватися на увагу людей, коли вони почали його обходити (Руд., Вітер.., 1958, 213);

Василя ніби хтось підмінив. Він обходив закусочні, з роботи приходив додому вчасно (Томч., Готель.., 1960, 278);

Уляну хлопці обходять. Чужою ще вважається і ще, на їхню думку, занадто горда (Логв., Літа.., 1960, 62).

◊ Обхо́дити (обійти́) деся́тою доро́гою див. доро́га;

Обхо́дити (обійти́) стороно́ю:

а) уникати зустрічі з ким-небудь.

Своїх двоюродних братів наче стала [Галя] сторонитися, наче вона боялася з ними стріватися, і, забачивши, геть обходила стороною (Мирний, IV, 1955, 138);

З бічної вулички виразно почулися чиїсь голоси. Мирон хотів обійти їх стороною, але ж пізнав шекеряння Полікарпа Сергієнка і повільну мову Семена Побережного (Стельмах, II, 1962, 42);

б) залишати поза увагою.

Художник слова.. бачить зародки нового і допомагає його розвитку, але він не обходить стороною і залишки старого (Мал., Думки.., 1959, 6).

5. перех., перен. Нехтувати ким-, чим-небудь; не враховувати, не брати до уваги.

Доля дала йому до рук такий "життєвий матеріал", що він, як справжній художник, не міг обійти його і не відтворити (Коз., Гарячі руки, 1960, 33);

— Просимо зайти прочитати листа.. Треба ж нам перевірити, чия тут правда. Листи трудящих обходити не можна (Грим., Незакінч. роман, 1962, 162);

// Позбавляти чого-небудь.

Сергій же як молодий господар, в обов’язок якого входило турбуватися за своїх гостей, не обійшов своєю увагою і Кузя (Тют., Вир, 1964, 158);

// Кривдити, не даючи чого-небудь, залишаючи без чогось.

Він знав, що на стойбище привезли спирт.. Отже, боявся, щоб не обійшли його при дільбі (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 90);

// Залишати без підвищення по службі, нагороди і т. ін.

— Ви завжди скаржитесь, що вас обходять. А скільки у вас засіяно буряків? Шоста частина!.. (Руд., Остання шабля, 1959, 403).

◊ Обхо́дити (обійти́) зако́н — робити щось всупереч закону, не порушуючи його безпосередньо.

— Хіба не звісно, чиї хлопці? І віддати прямо їх батькам. Так куди! Трохи не бив. Закон, каже, обходити?.. Як на батька кричить (Мирний, І, 1954, 288);

— Вони [пани] знають один закон, а я знаю десять способів, щоб обійти той закон (Фр., VII, 1951, 231);

Обхо́дити (обійти́) мовча́нням див. мовча́ння.

6. тільки док., перех., перен., розм. Те саме, що обду́рювати 1, 2.

Обійшли, одурили вороги суд, посміялися з суддів, та не одурили Микити (Л. Янов., І, 1959, 311).

Остапчук гадав, звісно, що Василя, "мужика необразованого", легко обійти на суді буде можна (Тесл., З книги життя, 1918, 182).

7. тільки недок., перех. Цікавити, турбувати кого-небудь; стосуватися когось.

Як тепер Ваше здоров’я, любий Добродію? Ви нічого не пишете про те, а воно мене обходить (Коцюб., III, 1956, 249);

— Най тебе тепер ніщо не обходить, ти лиш собі дбай за громадою (Март., Тв., 1954, 178);

Ми поклали з дружиною, що нас зовсім не обходять тих двоє подорожніх, що оселилися нагорі… (Досв., Вибр., 1959, 105).

8. тільки недок., перех., розм., рідко. Доглядати за ким-небудь, турбуватися про когось.

— Петре! Їй, Петре! — перепинив Іван.. — А де ж ти був дотепер? Забув ти, як спав бувало по багацьких половниках і обходив панську худобу? (Ірчан, II, 1958, 134);

Теперечки у неї одна задача: моїх хлопців обходити і за собою дивитися (Логв., Давні рани, 1961, 107).

9. тільки недок., перех., діал. Святкувати.

Не маючи родини, Калинович навіть свят руських не обходив (Фр., VI, 1951, 328);

Хочу.. вас запитати: чи співають у Болгарії колядки і чи похожі вони на українські? Як там люди обходять різдво? (Л. Укр., V, 1956, 26);

З новин занотую то, що молодіж.. в наступаючім році гадає величаво обходити 25 ювілей літературної діяльності Франка (Стеф., III, 1954, 109).

ОБХОДИ́ТИ, ходжу́, хо́диш, док., перех. Ходячи, побувати скрізь, у багатьох місцях.

[Олена:] Яку чудну іграшку видумав Андрій: заховався, а ти його й шукай! Усі закуточки обходила… Нема!.. (Кроп., І, 1958, 488);

Обходили [члени комісії] геть чисто все: повний скрізь лад, повний порядок… (Вишня, І, 1956, 412);

— Світ обходив, а місця собі не знайшов, та й повернувся в свої краї-гори (Чорн., Визволення, 1949, 81).