обходити

З чим можемо, з тим обходимось.

Живемо, як обставини наші нам позволяють.

Най тебе воно не обходить.

Не турбуйся, пильнуй себе.

Обходжуся, як зо збитим яйцем.

Дуже обережно, дуже делікатно.

Обходжуся, як зо збитим горшком.

Значіння, що й попереднє.

Обходиться, як з собакою.

Дуже погано, дуже неприхильно, з ненавистю.

То мене так обходить, як торічний сніг.

Зовсім необходить. Байдужно мені.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обходити — (напр., річницю уродин): святкувати [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. обходити — обхо́дити дієслово недоконаного виду обходи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. обходити — Обхо́дити. Святкувати, відзначати. Власне, сегодня рік, як Ярема Чорновус обходив своє весілє (Б., 1895, 8, 1); Кілько вже тих великих тижнів було і як ріжно називають їх та обходять від віків на кули земній (Б. Українська літературна мова на Буковині
  4. обходити — (навколо) іти; (хворих) відвідувати; (- чарку) переходити <�передаватися> з рук до рук; (- вістку) облітати; (стороною) |об|минати... Словник синонімів Караванського
  5. обходити — див. уникати Словник синонімів Вусика
  6. обходити — I обх`одити-джу, -диш, недок., обійти, обійду, обійдеш, док. 1》 перех. і неперех. Іти, рухатися навколо кого-, чого-небудь. 2》 перех., військ. Заходити в тил або фланги противника, щоб оточити його. 3》 перех. і без додатка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. обходити — ОБХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ОБІЙТИ́, обійду́, обі́йдеш, док. 1. кого, що, навколо чого. Іти, рухатися навколо кого-, чого-небудь. Обходила [Ївга] круг тих хором; де бачила, що йдуть .. пани, усе на них приглядувалась (Г. Словник української мови у 20 томах
  8. обходити — обходити: ◊ то <�мене́, тебе́> обхо́дит як торі́чний сніг → сніг Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. обходити — обходити (праздник) справляти, святкувати, відбувати, відзначати, проводити, зазнавати Словник застарілих та маловживаних слів
  10. обходити — обмина́ти (обхо́дити, оббіга́ти і т. ін.) / обмину́ти (обійти́, оббі́гти і т. ін.) деся́тою доро́гою (ву́лицею). 1. кого. Уникати зустрічі з ким-небудь. Фразеологічний словник української мови
  11. обходити — ВІДЗНАЧА́ТИ (здійснювати певні заходи з приводу якоїсь події, знаменної дати тощо), СВЯТКУВА́ТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ, ПРОВО́ДИТИ, ВШАНО́ВУВАТИ (УШАНО́ВУВАТИ) кого, ОЗНАМЕНО́ВУВАТИ книжн., СПРАВЛЯ́ТИ розм., ОБХО́ДИТИ діал.; ОКРОПЛЯ́ТИ розм., ОКРО́ПЛЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  12. обходити — Обхо́дити, -хо́джу, -хо́диш; обхо́дь, -хо́дьмо, -хо́дьте обходи́ти, -ходжу́, -хо́диш; обходи́, -ді́м, -ді́ть обіхо́дити(ся) і обхо́дити(ся), -хо́джу(ся), -хо́диш(ся); обійти́(ся), обійду́(ся), обі́йдеш(ся) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. обходити — ОБХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ОБІЙТИ́, обійду́, обі́йдеш, док. 1. перех. і неперех. Іти, рухатися навколо кого-, чого-небудь. Обходила [Ївга] круг тих хором; де бачила, що йдуть.. пани, усе на них приглядувалась (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  14. обходити — Обхо́дити, -джу, -диш гл. см. обіходити. 1) Обходить. Що день Божий обходила сем. Шевч. 2) Объ одежѣ: сходиться. Семи аршин поясина коло мене не обходить. Г. Барв. 481. 3) Праздновать, соблюдать праздникъ. Галиц. 4) Касаться, интересовать. Словник української мови Грінченка