обід

Дякую вам за обід, ідо наївся дармоїд.

Жартом подяка за обід близьким приятелям.

Дякувать Богу святому, ідо дали їсти пустому.

Значіння, що й попереднє.

Зійшлося сім бід, на один обід.

Коли нараз прийшло кілька нещасть.

Не прийшов я обідати, але тебе відвідати.

Я не голоден, а прийшов довідатись, як здоровля. '

По лихім обіді і вечеря смакує.

Голодному кожня страва смакує.

Чи обідала, чи не обідала, аби рід відвідала.

Хочби і в голоді, аби лише відвідати родину.

Якби так спав до обід, то приснився б і ведмідь.

Дорікають, хто любить довго спати. Довге спання може дати лихий сон, і чоловік із страху пробудиться.

Буде хліб, то буде й обід.

Хліб — основна їжа українських селян.

Надіявся дід на обід та й води не пив.

Про старших людей часто забувають і не доглядають їх.

Обід тоді варять, як дрова горять.

Достаток мають тоді, якщо доробилися.

Рід великий, а пообідать ніде.

Нарікають бідні родичі на багатих.

Сподівався дід на обід, та й не ївши спати ліг.

Про старших людей часто забувають.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обід — Обід ( = сніданок, 63 і 143) [MО,III] Словник з творів Івана Франка
  2. обід — о́бід іменник чоловічого роду колеса тощо обі́д іменник чоловічого роду споживання страви Орфографічний словник української мови
  3. обід — див. ТРАПЕЗА; (міра часу) полудень, обідня пора; (на праці) обідня перерва <�павза>; обідець. Словник синонімів Караванського
  4. обід — [оуб’ід] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
  5. обід — I `обідобода, ч. 1》 Зовнішня частина колеса, звичайно обведена шиною. || Зовнішня частина круглого або циліндричного предмета. || Обруч, залізне кільце, що його набивають для скріплення круглого або циліндричного предмета; рихва. 2》 Те саме, що обвід. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. обід — О́БІД, о́бода, ч. 1. Зовнішня частина колеса, звичайно обведена шиною. Довгий німецький віз із шинами на ободах рушив з двору (І. Нечуй-Левицький); Три, чотири чоловіки хапають такі самі великі молоти і починають .. набивати затягнений обруч на обід (І. Словник української мови у 20 томах
  7. обід — ОБВІД (лінія, смуга і т. ін., яка окреслює або обрамлює що-небудь), ОБВІ́ДКА, О́БІД. Чорний обвід коло очий (очей) ще більше почорнів (В. Стефаник); Байдуже, якії в картині обводи, Аби мальовання майстерне (В. Самійленко); Ярослава.. Словник синонімів української мови
  8. обід — О́бід, о́бода; ободи́, -ді́в обі́д, обі́ду, -дові; обі́ди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. обід — О́БІД, о́бода, ч. 1. Зовнішня частина колеса, звичайно обведена шиною. Довгий німецький віз із шинами на ободах рушив з двору (Н.-Лев., II, 1956, 225); Три, чотири чоловіки хапають такі самі великі молоти і починають.. Словник української мови в 11 томах
  10. обід — Обід, о́боду м. Ободъ. Рудч. ЧП. 250. ум. обідець. --------------- Обід, -ду м. 1) Обѣдъ. Ой був Сава в Немирові в ляхів на обіді. Макс. становити обід. Устраивать поминальный обѣдъ. 2) мн. обіди. Обѣденное время. Уже обіди. Сонце гріє. Греб. 352. Словник української мови Грінченка