обід
I `обідобода, ч.
1》 Зовнішня частина колеса, звичайно обведена шиною.
|| Зовнішня частина круглого або циліндричного предмета.
|| Обруч, залізне кільце, що його набивають для скріплення круглого або циліндричного предмета; рихва.
2》 Те саме, що обвід.
II об`ід-у, ч.
1》 Споживання їжі серед дня, між сніданком і вечерею.
|| Пригощання, яке влаштовують удень з якогось приводу, з певної нагоди. Давати обід. Званий обід.
2》 Їжа, признач. для споживання вдень. Лишати без обіду.
3》 розм., заст. також обіди, -ів, мн. Середина дня, коли звичайно обідають; обідня пора.
Під обід — близько середини дня.
По обіді — а) на початку другої половини дня; б) у другій половині дня.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обід — Обід ( = сніданок, 63 і 143) [MО,III] Словник з творів Івана Франка
- обід — о́бід іменник чоловічого роду колеса тощо обі́д іменник чоловічого роду споживання страви Орфографічний словник української мови
- обід — див. ТРАПЕЗА; (міра часу) полудень, обідня пора; (на праці) обідня перерва <�павза>; обідець. Словник синонімів Караванського
- обід — [оуб’ід] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
- обід — О́БІД, о́бода, ч. 1. Зовнішня частина колеса, звичайно обведена шиною. Довгий німецький віз із шинами на ободах рушив з двору (І. Нечуй-Левицький); Три, чотири чоловіки хапають такі самі великі молоти і починають .. набивати затягнений обруч на обід (І. Словник української мови у 20 томах
- обід — Дякую вам за обід, ідо наївся дармоїд. Жартом подяка за обід близьким приятелям. Дякувать Богу святому, ідо дали їсти пустому. Значіння, що й попереднє. Зійшлося сім бід, на один обід. Коли нараз прийшло кілька нещасть. Приповідки або українсько-народня філософія
- обід — ОБВІД (лінія, смуга і т. ін., яка окреслює або обрамлює що-небудь), ОБВІ́ДКА, О́БІД. Чорний обвід коло очий (очей) ще більше почорнів (В. Стефаник); Байдуже, якії в картині обводи, Аби мальовання майстерне (В. Самійленко); Ярослава.. Словник синонімів української мови
- обід — О́бід, о́бода; ободи́, -ді́в обі́д, обі́ду, -дові; обі́ди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обід — О́БІД, о́бода, ч. 1. Зовнішня частина колеса, звичайно обведена шиною. Довгий німецький віз із шинами на ободах рушив з двору (Н.-Лев., II, 1956, 225); Три, чотири чоловіки хапають такі самі великі молоти і починають.. Словник української мови в 11 томах
- обід — Обід, о́боду м. Ободъ. Рудч. ЧП. 250. ум. обідець. --------------- Обід, -ду м. 1) Обѣдъ. Ой був Сава в Немирові в ляхів на обіді. Макс. становити обід. Устраивать поминальный обѣдъ. 2) мн. обіди. Обѣденное время. Уже обіди. Сонце гріє. Греб. 352. Словник української мови Грінченка