1. Словник з творів Івана Франка

обід

Обід ( = сніданок, 63 і 143) [MО,III]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обід — о́бід іменник чоловічого роду колеса тощо обі́д іменник чоловічого роду споживання страви Орфографічний словник української мови
  2. обід — див. ТРАПЕЗА; (міра часу) полудень, обідня пора; (на праці) обідня перерва <�павза>; обідець. Словник синонімів Караванського
  3. обід — [оуб’ід] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
  4. обід — I `обідобода, ч. 1》 Зовнішня частина колеса, звичайно обведена шиною. || Зовнішня частина круглого або циліндричного предмета. || Обруч, залізне кільце, що його набивають для скріплення круглого або циліндричного предмета; рихва. 2》 Те саме, що обвід. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обід — О́БІД, о́бода, ч. 1. Зовнішня частина колеса, звичайно обведена шиною. Довгий німецький віз із шинами на ободах рушив з двору (І. Нечуй-Левицький); Три, чотири чоловіки хапають такі самі великі молоти і починають .. набивати затягнений обруч на обід (І. Словник української мови у 20 томах
  6. обід — Дякую вам за обід, ідо наївся дармоїд. Жартом подяка за обід близьким приятелям. Дякувать Богу святому, ідо дали їсти пустому. Значіння, що й попереднє. Зійшлося сім бід, на один обід. Коли нараз прийшло кілька нещасть. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. обід — ОБВІД (лінія, смуга і т. ін., яка окреслює або обрамлює що-небудь), ОБВІ́ДКА, О́БІД. Чорний обвід коло очий (очей) ще більше почорнів (В. Стефаник); Байдуже, якії в картині обводи, Аби мальовання майстерне (В. Самійленко); Ярослава.. Словник синонімів української мови
  8. обід — О́бід, о́бода; ободи́, -ді́в обі́д, обі́ду, -дові; обі́ди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. обід — О́БІД, о́бода, ч. 1. Зовнішня частина колеса, звичайно обведена шиною. Довгий німецький віз із шинами на ободах рушив з двору (Н.-Лев., II, 1956, 225); Три, чотири чоловіки хапають такі самі великі молоти і починають.. Словник української мови в 11 томах
  10. обід — Обід, о́боду м. Ободъ. Рудч. ЧП. 250. ум. обідець. --------------- Обід, -ду м. 1) Обѣдъ. Ой був Сава в Немирові в ляхів на обіді. Макс. становити обід. Устраивать поминальный обѣдъ. 2) мн. обіди. Обѣденное время. Уже обіди. Сонце гріє. Греб. 352. Словник української мови Грінченка