обходитися

ОБХО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., ОБІЙТИ́СЯ, обійду́ся, обі́йдешся, док.

1. без кого – чого. Зараджувати собі в чомусь без кого-, чого-небудь.

Він став обходитись без борошна, без солі, аби не їхати у місто (Л. Яновська);

Правда, він сам у душі знає, чого довелося обійтися без коня (М. Стельмах);

Без їжі й води ми при тренуваннях обходилися впродовж двох тижнів (О. Бердник);

// чим. Задовольнятися тим, що є, не користуватися нічим іншим, певною мірою обмежуючи себе, свої потреби.

Нині мусили обходитись .. борщем на обід та яйцями (М. Коцюбинський);

Решти води було предосить для самої хазяйки. Хіба згадаєш, скільки разів доводилося обходитись і меншою її кількістю (Ю. Яновський).

2. перев. з част. не, без кого – чого. Відбуватися, проходити і т. ін. без кого-, чого-небудь, за відсутності когось, чогось.

Ось бачиш, тепер навіть все до сього часу обходиться без драм, так властивих нашій родині (Леся Українка);

Хоч зайняті обоє, але жодної гулянки без них не обходиться, жоден веселий вечір не мине, щоб вони не сіли отак удвох, не затягли дуетом... (О. Гончар);

// безос.

Конотоп не мале село: без сварки і лайки і без позивання не обійдеться (Г. Квітка-Основ'яненко);

Як можна бачить вам із цих Подробиць історичних, У справі цій не обійшлось Без помилок технічних (В. Самійленко).

3. Потребувати певних затрат, коштів; коштувати.

Я був найліпшим свідком у суді. А моє свідоцтво нікому задармо не обходилось (Л. Мартович);

Пані Гіберман казала, що операція мусить обійтись рублів у 100 (або й 50) (Леся Українка);

[Пані Люба:] Охо-хо! Щоб дуже дешево обійшлося, я б не сказала. Півтори тисячі злотих на дорозі не знайдеш (С. Васильченко).

4. Виявляти своє ставлення до кого-небудь у поводженні з ним; поводитися.

[Наталка:] А пан, которий жениться на простій дівці, чи буде її вірно любити? .. Буде на неї дивитися з презирством і обходитися з неповагою (І. Котляревський);

[Бабич:] Нас, куме, на свідків клич. Ми посвідчимо, як вони з тобою обходилися! (І. Франко);

Господиня .. добре обходилася з нею [Солохою] і хоч під час і лаяла її, а понаравила [сподобала] її усією душею (Панас Мирний);

Її [Кайдашихи] серце пом'якшало, і вона дуже жалкувала за тим, що недобре обходилася з своєю невісткою (І. Нечуй-Левицький).

5. розм. Минати без неприємних наслідків.

Спочатку вони [павуки, мокриці тощо] нас лякали, і ми навіть на ніч вуха ватою від них затикали, але тепер відносимось [ставимось] до них філософськи, і все гаразд обходиться (Леся Українка);

Він лишився задоволений розмовою з контр-адміралом, бо, йдучи до штабу, не думав, що так усе добре обійдеться (В. Кучер);

// безос.

– А може, якось обійдеться, Дмитре? – тьмариться погляд у чоловіка (М. Стельмах).

6. тільки недок. Пас. до обхо́дити 1–5.

Одкрилися нові місця з великою платою, і на ті посади присилались то безбороді, то в моху хлопці, а який-небудь голений тридцятилітній служака обходився (Панас Мирний).

ОБХОДИ́ТИСЯ, ходжу́ся, хо́дишся, док., розм.

Звикнути, призвичаїтися до чого-небудь.

Генерал знає, що вола треба добре призвичаїти, щоб, коли скажеш: “ший!”, – він шию підставив... А поки то він обходиться, – треба його силою неволити... (Панас Мирний).