Словник української мови у 20 томах

обхідчастий

ОБХІ́ДЧАСТИЙ¹, а, е, розм., рідко.

Який не має прибудов, огорожі (про хату, будівлю).

Край села .. самотньо стояла невеличка обхідчаста хатина (М. Стельмах).

ОБХІ́ДЧАСТИЙ², а, е, рідко.

Те саме, що обхі́дливий.

Завжди тихий [Петро], завжди обхідчастий та ввічливий (Панас Мирний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. обхідчастий — див. вихований  Словник синонімів Вусика
  2. обхідчастий — -а, -е, розм., рідко. Який не має прибудов, огорожі (про хату, будівлю).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обхідчастий — ОБХІ́ДЧАСТИЙ, а, е, розм., рідко. Який не має прибудов, огорожі (про хату, будівлю). Край села.. самотньо стояла невеличка обхідчаста хатина (Стельмах, II, 1962, 275).  Словник української мови в 11 томах