обхідцями
ОБХІДЦЯ́МИ, присл., рідко.
Кружним, обхідним шляхом; в обхід.
Дід обхідцями зайшов з другого боку (Г. Хоткевич);
[Євгеній:] Се трошки делікатна історія, тож я позволю собі говорити не прямо, як і що, а тілько так, обхідцями (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)