обхідцями
ОБХІДЦЯ́МИ, присл., рідко. Кружним шляхом; в обхід.
Дід обхідцями зайшов з другого боку (Хотк., І, 1966, 82);
*Образно. [Євгеній:] Се трошки делікатна історія, тож я позволю собі говорити не прямо, як і що, а тілько так, обхідцями (Фр., IX, 1952, 12).
Словник української мови (СУМ-11)