обцінка

ОБЦІ́НКА, и, ж., діал.

Оцінка.

Млинові ми обцінки ніякої не робили, а так прямо написав писар, що він стоїть [коштує] .. сімсот рублів (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. обцінка — Обцінка, -ки ж. Оцѣнка. Тому млинові ми обцінки ніякої не робили, а так прямо написав писарь, що він стоїть буть би то сімсот рублів. Екатер. у.  Словник української мови Грінченка