обчиканий

ОБЧИ́КАНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до обчи́кати;

// у знач. прикм.

Високе кудлате чоло, здорові кудлаті довгі вуса... – все це так не приставало до куцого, обчиканого піджака (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. обчиканий — обчи́каний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. обчиканий — -а, -е, розм. Обрізаний, укорочений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обчиканий — ОБЧИ́КАНИЙ, а, е, розм. Обрізаний, укорочений. Високе кудлате чоло, здорові кудлаті довгі вуса… — все це так не приставало до куцого, обчиканого піджака (Н.-Лев., І, 1956, 579).  Словник української мови в 11 томах