1. Словник української мови у 20 томах

обчиканий

ОБЧИ́КАНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до обчи́кати;

// у знач. прикм.

Високе кудлате чоло, здорові кудлаті довгі вуса... – все це так не приставало до куцого, обчиканого піджака (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обчиканий — обчи́каний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. обчиканий — -а, -е, розм. Обрізаний, укорочений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обчиканий — ОБЧИ́КАНИЙ, а, е, розм. Обрізаний, укорочений. Високе кудлате чоло, здорові кудлаті довгі вуса… — все це так не приставало до куцого, обчиканого піджака (Н.-Лев., І, 1956, 579). Словник української мови в 11 томах