обчеський

ОБЧЕСЬКИ́Й, а, е, розм.

Суспільний, громадський, мирський.

Кожному в печінки в'їлися смужечки та латочки, по всій обчеській землі розкидані (А. Головко);

– У кого з народів .. була “обчеська люлька”? А в запорожців була, у кожному курені була. З неї кожен міг покурити (Г. Коцюба);

// у знач. ім. обчеськи́й, ко́го, ч.; обчеське́, ко́го, с.

Діда Уласа як слід поховаємо, що від його грошей зостанеться на церкву дамо, .. а город – в обчеське піде (Панас Мирний).