1. Словник української мови у 20 томах

обчество

О́БЧЕСТВО, а, с., розм.

Суспільство, громада, мир.

Сам дід Мирон, хоч і кляв обчество, був двічі на своєму віку вибраний старостою (Грицько Григоренко);

От і дали мені довіреність од обчества трьох сіл (О. Стороженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обчество — Обчество, -ва с. Общество, мiръ. (Васильк. у.). Словник української мови Грінченка