обчищатися
ОБЧИЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБЧИ́СТИТИСЯ, и́щуся, и́стишся, док.
1. Звільнятися від верхнього шару, покриття (кори, шкуринки, лушпиння і т. ін.).
Якщо чистити несортовану картоплю, то в картоплечистці у першу чергу обчищається велика (з наук.-попул. літ.).
2. Звільнятися від бруду, снігу і т. ін.
– Циганча проживе в нас кілька день, обчиститься, відіспиться (З. Тулуб);
// перен. Звільнятися від чогось небажаного (поганих манер, звичок і т. ін.).
Василь іноді підсміюється, а проте радіє, що сім'я їх обчищається від мужланства (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)