Словник української мови в 11 томах

обчищатися

ОБЧИЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБЧИ́СТИТИСЯ, и́щуся, и́стишся, док.

1. Звільнятися від верхнього шару, покриття (кори, шкуринки, лушпиння і т. ін.).

Якщо чистити несортовану картоплю, то в картоплечистці у першу чергу обчищається велика (Технол. пригот. їжі, 1957, 17).

2. Звільнятися від бруду, грязі, пилу і т. ін.

— Циганча проживе в нас кілька день, обчиститься, відіспиться (Тулуб, Людолови, І, 1957, 423);

// перен. Звільнятися від чогось небажаного (поганих манер, звичок і т. ін.).

Василь іноді підсміюється, а проте радіє, що сім’я їх обчищається від мужланства (Мирний, IV, 1955, 138).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. обчищатися — обчища́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. обчищатися — -аюся, -аєшся, недок., обчиститися, -ищуся, -истишся, док. 1》 Звільнятися від верхнього шару, покриття (кори, шкуринки, лушпиння і т. ін.). 2》 Звільнятися від бруду, грязі, пилу і т. ін. || перен. Звільнятися від чогось небажаного (поганих манер, звичок і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обчищатися — ОБЧИЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБЧИ́СТИТИСЯ, и́щуся, и́стишся, док. 1. Звільнятися від верхнього шару, покриття (кори, шкуринки, лушпиння і т. ін.). Якщо чистити несортовану картоплю, то в картоплечистці у першу чергу обчищається велика (з наук.  Словник української мови у 20 томах