обчищатися
ОБЧИЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБЧИ́СТИТИСЯ, и́щуся, и́стишся, док.
1. Звільнятися від верхнього шару, покриття (кори, шкуринки, лушпиння і т. ін.).
Якщо чистити несортовану картоплю, то в картоплечистці у першу чергу обчищається велика (Технол. пригот. їжі, 1957, 17).
2. Звільнятися від бруду, грязі, пилу і т. ін.
— Циганча проживе в нас кілька день, обчиститься, відіспиться (Тулуб, Людолови, І, 1957, 423);
// перен. Звільнятися від чогось небажаного (поганих манер, звичок і т. ін.).
Василь іноді підсміюється, а проте радіє, що сім’я їх обчищається від мужланства (Мирний, IV, 1955, 138).
Словник української мови (СУМ-11)