обчовгуватися
ОБЧО́ВГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБЧО́ВГАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.
1. тільки 3 ос. Оббиватися, стиратися від човгання (про стіни, підлогу і т. ін.);
// Зношуватися від човгання, тертя (перев. про взуття).
Обчовгалися підошви.
2. тільки док. Зноси́ти, збити своє взуття.
Кому, як не тобі, потрібна свіжа копійка: обносився, обчовгався в тій гемонській дорозі (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)