обчовгуватися
ОБЧО́ВГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБЧО́ВГАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.
1. тільки 3 ос. Оббиватися, стиратися від човгання (про стіни, підлогу і т. ін.);
// Зношуватися від човгання, тертя (про одяг, взуття).
Обчовгалися підошви.
2. тільки док. Зносити, збити на собі взуття.
— Го, це робітник, нарешті, прийшов! Го, цей заробить і гроші, і горілку! Та й кому, як не тобі, потрібна свіжа копійка: обносився, обчовгався в тій гемонській дорозі (Стельмах, І, 1962, 191).
Словник української мови (СУМ-11)