1. Словник української мови в 11 томах

обчовгуватися

ОБЧО́ВГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБЧО́ВГАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.

1. тільки 3 ос. Оббиватися, стиратися від човгання (про стіни, підлогу і т. ін.);

// Зношуватися від човгання, тертя (про одяг, взуття).

Обчовгалися підошви.

2. тільки док. Зносити, збити на собі взуття.

— Го, це робітник, нарешті, прийшов! Го, цей заробить і гроші, і горілку! Та й кому, як не тобі, потрібна свіжа копійка: обносився, обчовгався в тій гемонській дорозі (Стельмах, І, 1962, 191).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обчовгуватися — обчо́вгуватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. обчовгуватися — -уюся, -уєшся, недок., обчовгатися, -аюся, -аєшся, док., розм. 1》 тільки 3 ос. Оббиватися, стиратися від човгання (про стіни, підлогу і т. ін.). || Зношуватися від човгання, тертя (про одяг, взуття). 2》 тільки док. Зносити, збити на собі взуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обчовгуватися — ОБЧО́ВГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБЧО́ВГАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. 1. тільки 3 ос. Оббиватися, стиратися від човгання (про стіни, підлогу і т. ін.); // Зношуватися від човгання, тертя (перев. про взуття). Обчовгалися підошви. 2. тільки док. Словник української мови у 20 томах