1. Словник української мови в 11 томах

обчовгувати

ОБЧО́ВГУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЧО́ВГАТИ, аю, аєш, док., чим, перех., розм. Човгаючи, оббивати, стирати по поверхні.

Цього разу в клубі зайняті всі лави. Люди обчовгують спинами глину і в коридорі.. товпляться.. біля виходу (Мушк., Чорний хліб, 1960, 179);

// Зношувати човганням, тертям (одяг, взуття).

Обчовгав зовсім підошви в чоботях (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обчовгувати — обчо́вгувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. обчовгувати — -ую, -уєш, недок., обчовгати, -аю, -аєш, док., чим, перех., розм. Човгаючи, оббивати, стирати по поверхні. || Зношувати човганням, тертям (одяг, взуття). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обчовгувати — ОБЧО́ВГУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЧО́ВГАТИ, аю, аєш, док., що, чим, розм. Човгаючи, оббивати, стирати щось по поверхні. Цього разу в клубі зайняті всі лави. Люди обчовгують спинами глину і в коридорі .. товпляться .. біля виходу (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. обчовгувати — оббива́ти поро́ги. 1. перев. у кого, чого, кому, чиї, де. Постійно ходити, багато разів приходити до кого-небудь, кудись; часто бувати у когось, десь. (Олена:) Не часто ви нам пороги оббиваєте (І. Фразеологічний словник української мови