обчовгувати
ОБЧО́ВГУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЧО́ВГАТИ, аю, аєш, док., що, чим, розм.
Човгаючи, оббивати, стирати щось по поверхні.
Цього разу в клубі зайняті всі лави. Люди обчовгують спинами глину і в коридорі .. товпляться .. біля виходу (Ю. Мушкетик);
// Зношувати човганням, тертям (перев. про взуття).
Обчовгав зовсім підошви в чоботях (Сл. Б. Грінченка).
◇ (1) Обчо́вгувати поро́ги (д) див. оббива́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обчовгувати — обчо́вгувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- обчовгувати — -ую, -уєш, недок., обчовгати, -аю, -аєш, док., чим, перех., розм. Човгаючи, оббивати, стирати по поверхні. || Зношувати човганням, тертям (одяг, взуття). Великий тлумачний словник сучасної мови
- обчовгувати — оббива́ти поро́ги. 1. перев. у кого, чого, кому, чиї, де. Постійно ходити, багато разів приходити до кого-небудь, кудись; часто бувати у когось, десь. (Олена:) Не часто ви нам пороги оббиваєте (І. Фразеологічний словник української мови
- обчовгувати — ОБЧО́ВГУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЧО́ВГАТИ, аю, аєш, док., чим, перех., розм. Човгаючи, оббивати, стирати по поверхні. Цього разу в клубі зайняті всі лави. Люди обчовгують спинами глину і в коридорі.. товпляться.. біля виходу (Мушк. Словник української мови в 11 томах