обчухрувати

ОБЧУ́ХРУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЧУХРА́ТИ, а́ю, а́єш, док.

1. що. Обдирати, оббивати, обламувати, обрубувати (гілля, листя і т. ін.).

З лугу вигонив панський луговий, з поближньої ліщини – побережник, а своїх верб не стане, щоб на паливо їх обчухрувати (І. Муратов);

Старанно обчухрав [Терешко] дрібне гілля та висхле листя, чепурно одломив з другого боку й тепер мав доброго костура (Г. Епік);

Трасу рову уже позначили вербовими кілочками, з яких обчухрали кору (І. Сенченко);

* Образно. Що дядькові пройшло, ти не роби, небоже, Щоб крилець хто не обчухрав! (Є. Гребінка);

// безос.

– Якби не захисна смуга – обчухрало б сад (К. Гордієнко).

2. тільки док., кого, перен., розм. Дуже побити.

– Як візьму налигача, то я вас обох так обчухраю, що ви будете мені покорятись (І. Нечуй-Левицький).

3. перев. док., кого, перен. Обманом, хитрощами відібрати у когось майно, гроші.

[Петро:] Радий, що обчухрав людей! Ах ти, пройдисвіт! (І. Карпенко-Карий).

Значення в інших словниках

1. обчухрувати — обчу́хрувати дієслово недоконаного виду обчухрува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обчухрувати — див. різати; рубати  Словник синонімів Вусика
3. обчухрувати — -ую, -уєш, недок., обчухрати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Обдирати, оббивати, обламувати, обрубувати (гілля, листя і т. ін.). || безос. 2》 тільки док., перен., розм. Дуже побити. 3》 перев. док., перен. Обманом, хитрощами відібрати майно, гроші.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обчухрувати — ОБІБРА́ТИ (хитрощами, обманом або силою привласнити чужі речі, гроші і т. ін.), ОБІКРА́СТИ, ПОГРАБУВА́ТИ підсил. розм., ОГРАБУВА́ТИ підсил. розм., ОБЧИ́СТИТИ підсил. розм., ОБДЕ́РТИ підсил. розм., ОБІДРА́ТИ підсил. розм., ОБЛУПИ́ТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
5. обчухрувати — ОБЧУ́ХРУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЧУХРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Обдирати, оббивати, обламувати, обрубувати (гілля, листя і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах