обшарпувати
ОБША́РПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБША́РПАТИ, аю, аєш, док., що.
1. Шарпаючи, пошкоджувати поверхню чогось (перев. одяг).
– Де це ти, – кажу, – так обшарпав одежу та замазався, неначе тиждень не вмивався? (І. Нечуй-Левицький).
2. Обдирати, зривати по поверхні (гілля, листя і т. ін.).
І кожен, вловивши гілку над собою, обшарпував затиснутою жменею листя її осіннє холодне (П. Тичина);
* Образно. Низько стеляться хмари, обшарпує верби тривога, дим нічної пожежі вривається в очі безсонні (Л. Первомайський).
Словник української мови (СУМ-20)