обшпарений
ОБШПА́РЕНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до обшпа́рити;
// у знач. прикм.
То вона пригортала до серця обшпарену руку, то тріпала нею, то приводила до рота, хукала – болість не німіла (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)ОБШПА́РЕНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до обшпа́рити;
// у знач. прикм.
То вона пригортала до серця обшпарену руку, то тріпала нею, то приводила до рота, хукала – болість не німіла (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)