обшпарений

ОБШПА́РЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до обшпа́рити.

То вона пригортала до серця обшпарену руку, то тріпала нею, то приводила до рота, хукала — болість не німіла (Мирний, III, 1954, 76).

Значення в інших словниках

1. обшпарений — обшпа́рений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. обшпарений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до обшпарити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обшпарений — ОБШПА́РЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до обшпа́рити; // у знач. прикм. То вона пригортала до серця обшпарену руку, то тріпала нею, то приводила до рота, хукала – болість не німіла (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах