общипаний
ОБЩИ́ПАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до общипа́ти.
Общипана курка безсило припала до столу мертвою головою на тонкій шиї (М. Коцюбинський);
// общи́пано, безос. пред.
Усе на ній так штепненько, чепурненько, общипано, так усім дівкам краса (Г. Квітка-Основ'яненко);
// у знач. прикм.
Зараз вони [дерева] стоять голі, общипані, всім світом забуті (І. Рябокляч);
* Образно. На порозі з'явився Гордійчук і общипана постать міського педагога Касяненка (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)