Словник української мови у 20 томах

общипаний

ОБЩИ́ПАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до общипа́ти.

Общипана курка безсило припала до столу мертвою головою на тонкій шиї (М. Коцюбинський);

// общи́пано, безос. пред.

Усе на ній так штепненько, чепурненько, общипано, так усім дівкам краса (Г. Квітка-Основ'яненко);

// у знач. прикм.

Зараз вони [дерева] стоять голі, общипані, всім світом забуті (І. Рябокляч);

* Образно. На порозі з'явився Гордійчук і общипана постать міського педагога Касяненка (С. Васильченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. общипаний — общи́паний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. общипаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до общипати. || у знач. прикм. || общипано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. общипаний — Общи́паний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. общипаний — ОБЩИ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до общипа́ти. Общипана курка безсило припала до столу мертвою головою на тонкій шиї (Коцюб., II, 1955, 360); // У знач. прикм. Зараз вони [дерева] стоять голі, общипані, всім світом забуті (Ряб.  Словник української мови в 11 томах