общупувати
ОБЩУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЩУ́ПАТИ, аю, аєш, док., кого, що, розм., рідко.
Те саме, що обма́цувати 1.
І, пригадавши собі всі свої пригоди, він зо страхом почав общупувати свої руки і ноги (І. Франко);
– Прокинувся я, – товариш Большаков общупав себе, – все ціле, на поясі три гранати висить (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)