1. Словник української мови у 20 томах

общупувати

ОБЩУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЩУ́ПАТИ, аю, аєш, док., кого, що, розм., рідко.

Те саме, що обма́цувати 1.

І, пригадавши собі всі свої пригоди, він зо страхом почав общупувати свої руки і ноги (І. Франко);

– Прокинувся я, – товариш Большаков общупав себе, – все ціле, на поясі три гранати висить (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. общупувати — общу́пувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. общупувати — -ую, -уєш, недок., общупати, -аю, -аєш, док., розм., рідко. Те саме, що обмацувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. общупувати — МА́ЦАТИ (доторкатися руками або ногами до когось-чогось, щоб дослідити, упевнитися в чомусь); ЛА́ПАТИ, ГЛЯДІ́ТИ розм. (дотиками рук розшукувати у темноті, розпізнавати щось за допомогою пальців і т. ін.); ОБМА́ЦУВАТИ, ПРОМА́ЦУВАТИ, ОБЩУ́ПУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. общупувати — ОБЩУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЩУ́ПАТИ, аю, аєш, док., розм., рідко. Те саме, що обма́цувати 1. І, пригадавши собі всі свої пригоди, він зо страхом почав общупувати свої руки і ноги (Фр. Словник української мови в 11 томах