1. Словник української мови в 11 томах

общупувати

ОБЩУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЩУ́ПАТИ, аю, аєш, док., розм., рідко. Те саме, що обма́цувати 1.

І, пригадавши собі всі свої пригоди, він зо страхом почав общупувати свої руки і ноги (Фр., III, 1950, 182);

— Прокинувся я, — товариш Большаков общупав себе, — все ціле, на поясі три гранати висить (Ю. Янов., І, 1958, 127).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. общупувати — общу́пувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. общупувати — -ую, -уєш, недок., общупати, -аю, -аєш, док., розм., рідко. Те саме, що обмацувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. общупувати — ОБЩУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЩУ́ПАТИ, аю, аєш, док., кого, що, розм., рідко. Те саме, що обма́цувати 1. І, пригадавши собі всі свої пригоди, він зо страхом почав общупувати свої руки і ноги (І. Словник української мови у 20 томах
  4. общупувати — МА́ЦАТИ (доторкатися руками або ногами до когось-чогось, щоб дослідити, упевнитися в чомусь); ЛА́ПАТИ, ГЛЯДІ́ТИ розм. (дотиками рук розшукувати у темноті, розпізнавати щось за допомогою пальців і т. ін.); ОБМА́ЦУВАТИ, ПРОМА́ЦУВАТИ, ОБЩУ́ПУВАТИ розм. Словник синонімів української мови