обізнаватися
ОБІЗНАВА́ТИСЯ, аю́ся, ає́шся, недок., ОБІЗНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., з ким – чим і без дод.
Те саме, що осво́юватися 1, 2.
Здавалось мені, що я йду десь на другий світ. А потім обізнався, оговтався (І. Нечуй-Левицький);
Дем'ян обізнався з обстановкою, з людьми (А. Шиян);
– Я не студент, ні. Випадково обізнався з елементарними медичними справами (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)