обізнаватися

ОБІЗНАВА́ТИСЯ, аю́ся, ає́шся, недок., ОБІЗНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., з ким-чим і без додатка. Те саме, що осво́юватися.

Здавалось мені, що я йду десь на другий світ. А потім обізнався, оговтався (Н.-Лев., І, 1956, 74);

Товариш Дем’ян обізнався з обстановкою, з людьми (Шиян, Партиз. край, 1946, 123);

// рідко. Вивчати що-небудь, знайомитися з чимось.

— Я не студент, ні. Випадково обізнався з елементарними медичними справами (Ле, Міжгір’я, 1953, 36);

Галечко.. докінчувала викладати розходження між Леніним і П’ятаковим, видимо старанно обізнавшись по газетах з дискусіями серед київських більшовиків (Смолич, Мир.., 1958, 97).

Значення в інших словниках

1. обізнаватися — обізнава́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обізнаватися — -аюся, -аєшся, недок., обізнатися, -аюся, -аєшся, док., з ким – чим і без додатка. Те саме, що освоюватися. || рідко. Вивчати що-небудь, знайомитися з чимось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обізнаватися — ОБІЗНАВА́ТИСЯ, аю́ся, ає́шся, недок., ОБІЗНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., з ким – чим і без дод. Те саме, що осво́юватися 1, 2. Здавалось мені, що я йду десь на другий світ. А потім обізнався, оговтався (І.  Словник української мови у 20 томах
4. обізнаватися — ЗВИ́КНУТИ до кого-чого і з інфін. (повністю пристосуватися до кого-, чого-небудь, вважати щось звичайним, звичним), ЗВИ́КТИ, ЗВИ́КНУТИСЯ з ким, рідше до кого-чого, ЗВИ́КТИСЯ з ким-чим, рідше до кого-чого, ПРИЗВИЧА́ЇТИСЯ до кого-чого і без додатка...  Словник синонімів української мови