обізнаний

ОБІ́ЗНАНИЙ, а, е. Який знається на чому-небудь, добре ознайомлений з чимось.

Ся пісня зложена якимось досить письменним і зі станом подій обізнаним чоловіком (Фр., XVI, 1955, 318);

За війни, під час житлової кризи, вона торгувала кімнатами. Мала добре обізнаних у тому ремеслі агентів (Вільде, Сестри.., 1958, 454);

Співбесідник виявився догадливим і обізнаним (Ткач, Моряки, 1948, 50).

Значення в інших словниках

1. обізнаний — обі́знаний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. обізнаний — див. бувалий  Словник синонімів Вусика
3. обізнаний — -а, -е. Який знається на чому-небудь, добре ознайомлений з чимось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обізнаний — ОБІ́ЗНАНИЙ, а, е. Який знається на чому-небудь, добре ознайомлений з чимось. Ся пісня зложена якимось досить письменним і зі станом подій обізнаним чоловіком (І. Франко); За війни, під час житлової кризи, вона торгувала кімнатами.  Словник української мови у 20 томах
5. обізнаний — ОБІ́ЗНАНИЙ з чим, у чому (який добре знається на чомусь), ЗНА́ЮЧИЙ, ОСВІ́ЧЕНИЙ у чому, заст. За війни.. вона торгувала кімнатами. Мала добре обізнаних у тому ремеслі агентів (Ірина Вільде); Терещенко був сміливий, бувалий і знаючий моряк (Д.  Словник синонімів української мови
6. обізнаний — Обі́знаний, -на, -не з чим  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)