обізнаний

обі́знаний

-а, -е.

Який знається на чому-небудь, добре ознайомлений з чимось.

Значення в інших словниках

1. обізнаний — обі́знаний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. обізнаний — див. бувалий  Словник синонімів Вусика
3. обізнаний — ОБІ́ЗНАНИЙ, а, е. Який знається на чому-небудь, добре ознайомлений з чимось. Ся пісня зложена якимось досить письменним і зі станом подій обізнаним чоловіком (І. Франко); За війни, під час житлової кризи, вона торгувала кімнатами.  Словник української мови у 20 томах
4. обізнаний — ОБІ́ЗНАНИЙ з чим, у чому (який добре знається на чомусь), ЗНА́ЮЧИЙ, ОСВІ́ЧЕНИЙ у чому, заст. За війни.. вона торгувала кімнатами. Мала добре обізнаних у тому ремеслі агентів (Ірина Вільде); Терещенко був сміливий, бувалий і знаючий моряк (Д.  Словник синонімів української мови
5. обізнаний — Обі́знаний, -на, -не з чим  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. обізнаний — ОБІ́ЗНАНИЙ, а, е. Який знається на чому-небудь, добре ознайомлений з чимось. Ся пісня зложена якимось досить письменним і зі станом подій обізнаним чоловіком (Фр., XVI, 1955, 318); За війни, під час житлової кризи, вона торгувала кімнатами.  Словник української мови в 11 томах